| |
На Аскольдовій могилі Поховали їх — Тридцять мучнів – українців , Славних молодих… Стоять двадцять сім студентів і гімназистів, приречені на смерть. Один із них, ще зовсім малий хлопець, семикласник, починає співати ,,Ще не вмерла України…”, а інші підхоплюють, і гімн лунає, розсікаючи повітря… Багато в той день полягло українців.
Двадцять дев’ятого січня 1918 року, недалеко від залізничної станції поблизу селища Крути (Чернігівської області), відбулася страшна, але героїчна битва молодих українських студентів з більшовицькою армією.
Сьомого листопада Центральна Рада проголосила незалежність УНР. Укладено IV Універсал , у якому уряд УНР закликав до боротьби з більшовицькими військами, а п’ятого січня 1918 року на зборах студентів молодших курсів Київського університету Св. Володимира й Українського народного університету було ухвалено приступити до створення Студентського куреня Січових Стрільців.
Триста студентів-добровольців вирішили прийняти бій. Це вірна смерть, адже протистояти більшовицькому війську із шести тисяч петроградських і московських червоногвардійців та матросів Балтійського флоту неможливо. Атаковані вогнепальною зброєю і ворожим бронепоїздом, гімназисти продовжували відстоювати свою свободу. Чи боялися вони? Мабуть. Те, що вони робили, було божевіллям, але ж молоді герої боролися далі й далі, знаючи, що можливо роблять або найбільшу помилку, або найдостойніший вибір у своєму житті. Протягом п’яти годин українські підрозділи стримували атаки ворога, проте, скориставшись своєю перевагою, наступаючі почали оточувати українські частини. Але мужня душа студентів не бажала здаватися в полон ворогові й кидалась в атаку з фатальним для молодих українців кінцем. Кожного з них чекала своя доля, і, на жаль, вона не завжди була втішною. Приблизно тридцять студентів не встигли врятуватись і потрапили в полон, де їх вирішено було стратити. Двісті п’ятдесят студентів загинуло. А можливо, хтось із них міг стати великим діячем, письменником, драматургом, але, мабуть, не судилося... Декілька бійців, яким вдалося врятуватись, не втекли від біди подалі, а вночі розібрали залізничну колію і все-таки на кілька днів затримати наступ червоної гвардії.
У березні 1918 року, коли більшовики підписали Брестську мирну угоду, уряд УНР повернувся до Києва. Тоді ж було вирішено поховати полеглих у нерівному бою студентів на Аскольдовій могилі в Києві.
Ось так обірвалось життя молодих людей під Крутами - в змаганні за кращу долю. На зелених схилах Дніпра стоїть дерев’яний хрест, який увінчує пам’ять загиблих під Крутами , від якого віє сумом, але відчуття гордості за цих людей ніколи не покине Україну і вітер завжди буде нести його людям.
Саме юним героям України був присвячений «Круглий стіл» районного учнівського парламенту, який відбувся 29 січня 2014 року у Сокальському НВК «ЗШ І-ІІІ ст..№2-ліцей». Ведучими цього дійства були пластуни нашої школи, які уже традиційно протягом багатьох років проводять різноманітні акції, присвячені Героям Крут. Захід розпочався ліричним виступом «Спом’янімо славу Крут», хвилиною пам’яті, а потім усі мали змогу переглянути відеофільм «Правда про Крути». Після перегляду юні лідери , пластуни активно обговорювали події 1918 року і порівнювали із подіями 2014 року, які відбуваються зараз на Майдані, на вулиці Грушевського. Проводили історичні паралелі між різними епохами у розвитку державності нашого народу; висловлювали активну громадську позицію і пропонували, як вони, сучасні учні можуть допомогти активістам у боротьбі за свободу, за демократію, за можливість жити у цивілізованій правовій державі. Із своїми думками з кращими учнями Сокальських шкіл ділилися методист відділу освіти Базилевич О.І., директор БДЮТ Поліщук М.З., заступник директора з виховної роботи Мигасюк Г.М., вчитель географії Недоступ С.М., вчителі історії Походенко І.С., Лазорко Л.П..
Вічна слава героям ! Слава Україні ! Ільницька Наталія, член гуртка «Юний журналіст»Сокальського НВК «ЗШ І-ІІІ ст..№2-ліцей», лідер РУП.
|
