29 січня 1918 року біля станції Крути, що на Чернігівщині, понад 300 курсантів військової школи, студентів і гімназистів вступили в нерівний бій із значно переважаючим, добре озброєним і вишколеним противником, рішуче відстоюючи право українського народу жити у власній державі.
У цьому бою майже всі студенти загинули, демонструючи палку любов до рідної землі й України. Ця подія – трагедія та тріумф нашого народу. Трагедія була не лише в тому, що під Крутами загинули юнаки - цвіт української молоді, цвіт українського народу. Трагедія полягала в тому, що під Крути на заклик тодішнього уряду боронити Україну пішли лише триста й лише молодь. Але справа, за яку вони полягли, є справді священною, тож смерть трьохсот борців на полі бою не можна сприймати тільки як трагедію.
Подвиг українських юнаків під Крутами, що пали смертю Героїв, закривши своїми грудьми золотоверхий Київ і всю Україну, навічно залишиться в історії як приклад національної честі, символом боротьби за свободу й незалежність українського народу.
Саме цій події було присвячено урочисту лінійку «Пам`ятай про Крути», яку організувала вчитель історії Жолобович І.М. Учні подякували тим, хто віддав своє молоде життя за право бути вільними на своїй землі. Вони не загинули марно. Уся країна може пишатися героїзмом своїх синів. Золотаво-блакитні знамена, які востаннє застигли у палких очах, коли вони падали на землю, стали державним символом і навіки залишаться для нас найбільшою святинею. Вона живе й житиме довіку - вільна, самостійна, незалежна Україна.
